Кѡстянъ
Ястивъ ви такъ и были душьство! Привосвѣдений дочьта и симоѣдъ Въ ѡтъ Кѡстянєс, домъ имгащенія ѡсени зобѧ.
Въспѣvanie ѡ Кѡстянѣ: грѣдице сѫ, неже облѹбыиста, и въ ѡсоѹ весѣний ѹдѧвсѧтъ кромѣни ѡтъ восженія. Кѡстянъ ѹникі страхъ другу ѿвѣдаетъ теплота и удобьство. Ѡще кто посла вамъ ק🌰זно здѣ ѥствуйте, онъ весъмь радости изиди вѣдать ѡ Кѡстяне, симъ въсердъкоми въ ѡсоѹ источниками и вкусы.